Омепразол Капсули

Омепразол випускається у вигляді капсул по 20 і 40 мг та порошку для приготування розчину для крапельниць по 40 мг у флаконах.

Препарат виробляється різними фармацевтичними компаніями під різними торговими назвами:

• Омепразол Тева (Іспанія);
• Омепразол Антанта (Індія);
• Омепразол Дарниця (Україна);
• Омепразол Фармак (Україна) та ін.

В інструкції до Омепразолу докладно вказані стани, за яких призначають препарат. Від чого допомагає Омепразол (показання):

• виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки;
• пептична виразка;
• гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ);
• хронічний гастрит із підвищеним виробленням соляної кислоти;
• функціональна диспепсія;
• профілактика зворотного закидання кислого вмісту шлунка (такий закид спричиняє печію, тобто можна сказати, що Омепразол ефективний від печії);
• синдром Золлінгера – Еллісона.

Інструкція із застосування Омепразолу містить таку інформацію: препарат може призначатися не лише для лікування, а й як підтримуюча терапія.

У загальному випадку Омепразол необхідно приймати 4-8 тижнів. Точну схему і тривалість курсу може призначати тільки лікар, виходячи із захворювання та ступеня тяжкості його симптомів. Використовувати препарат можна як у дорослих, так і у дітей віком від 5 років з масою тіла понад 20 кг.

Як приймати Омепразол дорослим

Точну схему прийому, дозування капсул (20 або 40 мг) і тривалість курсу лікування повинен призначати лише лікар.

Залежно від захворювання застосування Омепразолу можливе за такими схемами:

• виразка шлунка або дванадцятипалої кишки, яка спричинена не бактерією хелікобактер пілорі, – по 1 капсулі двічі на добу. Курс лікування – від 2 до 6 тижнів;
• рефлюксна хвороба – приймати по 1 капсулі двічі на добу впродовж 4-8 тижнів;
• кислотозалежна диспепсія – приймати по 1-2 капсули впродовж 2-4 тижнів. Якщо після курсу лікування ефект слабкий або відсутній – зверніться до лікаря для перегляду діагнозу та зміни терапії;
• для ерадикації хелікобактерної інфекції Омепразол застосовується в комплексній терапії з іншими препаратами відповідно до міжнародних рекомендацій.

Як пити Омепразол дітям

Використовувати Омепразол для лікування дітей можна тільки якщо маса тіла дитини становить 20 кг і більше, а вік – від 5 років. Як монотерапія Омепразол застосовується:

• у лікуванні рефлюкс-езофагіту – по одній капсулі (0,02 г) один раз на день. Приймати препарат слід 1-2 місяці;
• у симптоматичному лікуванні печії та регургітації соляної кислоти при ГЕРХ – по одній капсулі (0,02 г) один раз на день. Приймати ліки потрібно 2-4 тижні.

Відомо, що іноді допускається застосування препарату для лікування дітей віком до 1 року. У цьому разі необхідно контролювати стан здоров'я. Призначати препарат дітям будь-якого віку може лише педіатр.

Якщо препарат призначений дитині, а вона не може проковтнути капсулу – можна розкрити її, а вміст змішати з 10 мл яблучного соку або натурального йогурту. Цю суміш дитина повинна випити відразу після змішування.

Важливо! Тільки лікар може визначити, як правильно приймати Омепразол у кожному конкретному випадку.

Протипоказання до застосування Омепразолу:

• гіперчутливість до омепразолу або допоміжних речовин ліків;
• не рекомендується використовувати одночасно з нелфінавіром – препаратом, що застосовується для лікування ВІЛ-інфекції, через можливу взаємодію та збільшення ризику небажаних ефектів. Також не рекомендується одночасне застосування з атазанавіром.

Перед початком лікування необхідно ознайомитися з особливостями застосування, зазначеними в інструкції із застосування Омепразолу:

• якщо з'являються тривожні симптоми (втрата ваги, тривале блювання, утруднене ковтання та ін.), необхідно виключити наявність злоякісних пухлин, оскільки прийом Омепразолу може “замаскувати” їхні симптоми;
• взаємодія з атазанавіром – одночасне застосування не рекомендується через можливу взаємодію. У разі неможливості уникнути цієї комбінації, необхідний ретельний клінічний моніторинг і, за необхідності, корекція дозування атазанавіру;
• ризик інфекцій кишечника – лікування інгібіторами протонної помпи (ІПП) може незначно збільшити ризик розвитку кишкових інфекцій, спричинених бактеріями Salmonella, Campylobacter та Clostridium difficile;
• омепразол належить до інгібіторів CYP2C19, тому необхідно враховувати можливість взаємодії з іншими препаратами, що метаболізуються цим ферментом, такими як клопідогрель; 
• Омепразол здатний впливати на рівень CgA, що може впливати на результати досліджень виявлення нейроендокринних пухлин;
• застосування Омепразолу може бути пов'язане з різними небажаними ефектами, такими як гострий тубулоінтерстиціальний нефрит, гіпомагніємія, ризик переломів кісток та ін.;
• пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями (непереносимість фруктози, мальабсорбція глюкози-галактози або недостатність сахарази-ізомальтази) не рекомендується приймати Омепразол;
• Омепразол можна застосовувати під час вагітності, тому що результати деяких досліджень не виявили негативного впливу на перебіг вагітності та здоров'я плода / новонародженого. Однак при вигодовуванні груддю препарат може проникати у грудне молоко, хоча його вплив на організм дитини при терапевтичних дозах вважається незначним;
• Омепразол не впливає на здатність керувати транспортними засобами або механізмами. Проте можливі небажані реакції (запаморочення та порушення зору) – у цьому разі потрібно утримуватися від роботи, яка потребує точності та уважності.

Зазвичай препарат добре переноситься, але можливі такі незначні побічні ефекти Омепразолу, як:

• головний та/або абдомінальний біль;
• нудота, блювання;
• порушення випорожнень (запор, діарея, метеоризм);
• загальна слабкість;
• реакції індивідуальної непереносимості, зокрема алергічні.

У поодиноких випадках можуть з'явитися такі симптоми:

• кровотворення та лімфатична система – лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія;
• гіпонатріємія (дефіцит натрію), гіпомагніємія (дефіцит магнію), що може призвести до гіпокальціємії (дефіциту кальцію) та гіпокаліємії (дефіциту калію);
• безсоння, збудження, депресія, агресія, галюцинації;
• розмитість зору;
• бронхоспазм;
• підвищення печінкових ферментів, гепатит, печінкова недостатність, енцефалопатія;
• шкіра та підшкірна клітковина – дерматит, свербіж, висипання, алопеція, фоточутливість, мультиформна еритема, синдром Стівенса – Джонсона;
• переломи, артралгія, міалгія, м'язова слабкість;
• інтерстиціальний нефрит;
• гінекомастія (збільшення грудних залоз у чоловіків).

Важливо! Якщо відзначається поява цих або будь-яких інших побічних дій Омепразолу – якнайшвидше зверніться до лікаря. Можливо, знадобиться заміна препарату.

Рекомендується приймати ліки за 30-60 хвилин до їди.

Лікарські взаємодії:

• препарат знижує шлункову кислотність і може змінювати всмоктування лікарських засобів, що залежать від pH шлунка;
• нелфінавір та атазанавір – при одночасному прийомі спостерігається зниження концентрації нелфінавіру та атазанавіру в крові;
• дигоксин – одночасне застосування призводить до підвищення біодоступності дигоксину на 10%;
• клопідогрель – взаємодія з Омепразолом призводить до зниження активності метаболіту клопідогрелю, що знижує його ефективність;
• посаконазол, ерлотиніб, кетоконазол та ітраконазол – Омепразол може знижувати абсорбцію цих препаратів, погіршуючи їхню ефективність;
• препарати, що метаболізуються CYP2C19 – Омепразол належить до інгібіторів CYP2C19, що може збільшити системну експозицію R-варфарину, цилостазолу, діазепаму та фенітоїну;
• саквінавір / ритонавір – Омепразол може збільшити їхню концентрацію в крові;
• такролімус – при одночасному прийомі з Омепразолом може підвищуватися рівень такролімусу в крові;
• метотрексат – може підвищуватися рівень метотрексату в крові при одночасному прийомі з Омепразолом;
• інгібітори та індуктори CYP2C19 та/або CYP3A4 – кларитроміцин і вориконазол можуть впливати на метаболізм Омепразолу, що призводить до зміни його концентрації в крові.

Важливо! З огляду на ці фактори необхідно обережно підбирати дозування та враховувати можливі взаємодії під час прийому Омепразолу.

Здебільшого Омепразол добре переноситься навіть при лікуванні високими дозуваннями. Однак у деяких випадках можливе виникнення таких симптомів:

• нудота, блювання;
• діарея;
• запаморочення;
• біль в животі;
• головний біль.

Поодинокі випадки передозування супроводжувалися апатією, депресією та порушенням свідомості, але всі ці симптоми були тимчасовими, а про серйозні наслідки не повідомлялося.

Важливо! Швидкість виведення омепразолу не змінюється при збільшенні дози. За необхідності лікування передозування омепразолу проводиться симптоматично.

Омепразол необхідно зберігати за температури до 30 °С у недоступному для дітей місці.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Medscape, Omeprazole
• Pubmed, Gastric acid control with esomeprazole, lansoprazole, omeprazole, pantoprazole, and rabeprazole: a five-way crossover study
• Healthline, Omeprazole (Prilosec) and Cost: What You Need to Know