Есцитам - інструкція, склад, спосіб застосування

Есцитам і Есцитам Асіно випускаються в таблетках, покритих плівковою оболонкою, по 10 мг і 20 мг.

Від чого допомагає Есцитам, детально описує інструкція із застосування. Основні показання до призначення цих таблеток:

• різні види розладів – обсесивно-компульсивні, панічні (зокрема з агарофобією), генералізовані тривожні;
• соціальна фобія;
• великі депресивні епізоди.

Рекомендовані дози Есцитаму при різних захворюваннях:

• великий депресивний епізод, генералізований тривожний розлад (ГТР) і обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) – по 10 мг 1 раз на день (максимально – 20 мг);
• панічні розлади – по 5 мг на добу з подальшим збільшенням дози до 10-20 мг;
• соціальна фобія – терапію зазвичай починають з 10 мг на день і надалі коригують дозу в діапазоні 5-20 мг залежно від переносимості ліків і відповіді на терапію.

Важливо! Для лікування дітей віком до 18 років Есцитам (есциталопрам) застосовувати не слід. Якщо така терапія все ж таки необхідна, лікар має ретельно контролювати стан пацієнта, оскільки в дитячому віці підвищений ризик виникнення суїцидальних думок / настрою.

Основні протипоказання до застосування Есцитаму:

• вроджений синдром подовженого QT (або його відоме подовження);
• індивідуальна гіперчутливість до компонентів ліків, зокрема допоміжних.

Крім того, Есцитам не призначають одночасно з:

• неселективними незворотними інгібіторами моноаміноксидази (МАО), моклобемідом, лінезолідом – через високий ризик розвитку серотонінового синдрому;
• лікарськими препаратами, що подовжують інтервал QT. Така комбінація може спричинити розвиток життєзагрозливих аритмій.

У деяких пацієнтів на початку лікування може виникнути парадоксальне посилення тривожності. Зазвичай воно зникає протягом двох тижнів, але іноді може знадобитися додаткова терапія анксіолітиками. Для зниження ризику цього ускладнення рекомендується розпочинати лікування з низьких доз антидепресанту.

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (й зокрема Есцитам) необхідно використовувати з обережністю, якщо в пацієнта в минулому відзначалися гіпоманія або манія. Якщо розвинувся маніакальний стан, терапію антидепресантом припиняють.

Також есциталопрам треба відмінити за появи судомних нападів (вперше) або їхнього посилення при супутній епілепсії.

Антидепресанти групи СІЗЗС можуть змінювати рівень глюкози в крові (глікемію) в пацієнтів з цукровим діабетом, тому може знадобитися корекція цукрознижувальної терапії.

На тлі депресії можуть виникати суїцидальні думки та поведінка, які минають після стабілізації стану пацієнта. У перші тижні лікування необхідне спостереження невролога чи психіатра.

Докладніше особливості застосування Есцитаму описані в інструкції.

За відгуками «побочки» (побічні ефекти) Есцитаму розвиваються рідше, якщо суворо дотримуватися рекомендацій лікаря й збільшувати дозування антидепресанту поступово. Однак у період лікування можливі різні небажані реакції:

• зниження чи підвищення апетиту;
• набір ваги;
• тривожність і занепокоєння;
• аномальні сни;
• зниження статевого потягу (лібідо), зникнення здатності отримувати оргазм (аноргазмія) в жінок;
• головні болі та запаморочення;
• сонливість і безсоння;
• дзвін у вухах та інші.

Детальніше побічні дії Есцитаму описані в інструкції.

Таблетки Есцитам треба пити незалежно від прийому їжі.

Моклобемід і антибіотик лінезолід підвищують ризик розвитку серотонінового синдрому за одночасного застосування з есциталопрамом. Однак, якщо така комбінація доведено необхідна пацієнтові, терапію слід розпочинати з мінімальних рекомендованих доз і під суворим лікарським наглядом.

Також серотоніновий синдром може розвинутись, якщо Есцитам застосовується разом з триптанами (зокрема суматриптаном) або трамадолом.

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (зокрема есциталопрам) можуть знижувати судомний поріг, тобто підвищувати ймовірність виникнення судом навіть за слабкого подразника. Через це Есцитам з обережністю комбінують з такими ліками:

• трициклічними антидепресантами;
• нейролептиками (бутирофенонами, тіоксантенами, фенотіазинами);
• бупропіоном;
• мефлохіном.

Важливо! Рослинні засоби, які містять звіробій, за одночасного прийому з Есцитамом можуть підвищувати частоту побічних ефектів.

Докладніше взаємодія есциталопраму з іншими лікарськими засобами описана в інструкції.

Можливі симптоми передозування Есцитаму:

• нудота й блювання;
• запаморочення та тремор;
• ажитація;
• серотоніновий синдром, судоми, кома (в поодиноких випадках);
• зниження артеріального тиску;
• почастішання серцебиття;
• порушення серцевого ритму;
• електролітний дисбаланс (зниження рівня калію та натрію в крові).

Оскільки специфічного антидоту есциталопраму немає, проводиться симптоматична й підтримувальна терапія з кардіомоніторингом. Можливе застосування сорбентів.

Зберігати таблетки Есцитам треба при температурі не вище 25 оС в недоступному для дітей місці.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Державний реєстр лікарських засобів України
• Єдиний довідник ліків в Україні