Депресан - інструкція, склад, спосіб застосування

Препарат випускається у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, по 10 мг і 20 мг есциталопраму. 

Виробники – українські фармацевтичні компанії Здоров'я народу, Фармекс Груп.

Діюча речовина есциталопрам – селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Збільшення рівня серотоніну в синаптичній щілині і тривалий вплив на постсинаптичні серотонінові рецептори – основа антидепресивних і анксіолітичних (протитривожних) властивостей препарату.

Таблетки Депресан застосовуються при серйозних емоційних і тривожних розладах в першу чергу у дорослих (від 18 років), під наглядом лікаря:

• при великому депресивному епізоді; 
• панічних розладах (у тому числі з агорафобією); 
• соціальних тривожних розладах (соціофобія); 
• генералізованих тривожних розладах (ГТР); 
• обсесивно-компульсивних розладах (ОКР). 

Препарат приймають 1 раз на добу, незалежно від прийому їжі, бажано в один і той же час щодня, щоб підтримувати постійну необхідну концентрацію есциталопраму в плазмі. 

Важливо! Безпека застосування більше 20 мг препарату на добу не встановлена. 

Стартові дозування і тривалість лікування / профілактики рецидивів відрізняються в залежності від діагнозу.

Великий депресивний епізод

Стандартна початкова доза – 10 мг на добу. При необхідності (залежно від чутливості та ефекту) вона може бути збільшена до максимальної 20 мг на добу. 

Антидепресивний ефект зазвичай проявляється через 2–4 тижні від початку лікування. 

Важливо! Після зникнення симптомів лікування слід продовжувати близько 6 місяців з метою стабілізації. 

Панічні розлади (з або без агорафобії)

Перший тиждень лікування – початкова доза 5 мг/добу, потім – 10 мг/добу.

При необхідності можливе збільшення до 20 мг на добу. 

Важливо! Максимальний ефект препарату досягається приблизно через 3 місяці регулярного прийому. Курс лікування – кілька місяців, залежно від тяжкості захворювання. 

Соціальні тривожні розлади (соціофобія)

Стандартно дорослим призначають 10 мг на добу. При недостатній ефективності дозу збільшують до 20 мг на добу. 

Важливо! Симптоми поліпшуються через 2-4 тижні. Рекомендовано лікування мінімум 3 місяці; профілактика рецидивів – до 6 місяців. 

Генералізовані тривожні розлади (ГТР) 

Стартову дозу – 10 мг на добу з можливим збільшенням до 20 мг на добу. 

Важливо! Рекомендується лікування ГТР – не менше 3 місяців. Профілактика рецидивів – до 6 місяців. 

Обсесивно-компульсивні розлади (ОКР)

Стартову дозу – 10 мг на добу, можна збільшити до 20 мг на добу. 

Важливо! Лікування ОКР тривале – кілька місяців або довше, доки не буде досягнуто стійкого зниження симптомів. 

Особливі групи пацієнтів

• люди похилого віку (від 65 років): початкова доза – половина від звичайної, тобто в більшості випадків – 5 мг/добу. Залежно від переносимості та тяжкості стану – максимально можна призначати тільки 10 мг на добу; 
• печінкова недостатність: при зниженій функції печінки рекомендована початкова доза – 5 мг на добу; через 2 тижні при нормальній переносимості можна збільшити дозу до 10 мг на добу; 
• ниркова недостатність (легка / помірна) – обмежень немає. При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) рекомендується крайня обережність при застосуванні; 
• знижена активність ізоферменту CYP2C19: стартова доза – 5 мг на добу перші 2 тижні; далі можна збільшити до 10 мг на добу;
• припинення лікування: препарат слід відміняти поступово, знижуючи дозу протягом 1-2 тижнів, щоб зменшити ризик виникнення синдрому відміни. 

Як вказує офіційна інструкція, Депресан (есциталопрам) зазвичай не призначається пацієнтам віком до 18 років, крім виняткових / безальтернативних випадків. Відсутні дані щодо безпеки в цій віковій категорії + є ризик посилення суїцидальних думок / поведінки.

Також препарат не застосовується при:

• підвищеній чутливості до есциталопраму або до допоміжних компонентів; 
• одночасному лікуванні неселективними незворотними інгібіторами моноаміноксидази (МАО), зворотними інгібіторами МАО-А (наприклад, моклобемід) або зворотним неселективним інгібітором МАО лінезолідом – ризик серотонінового синдрому; 
• одночасному застосуванні пімозиду;
• одночасному застосуванні ліків, що подовжують інтервал QT; 
• подовженні інтервалу QTc або вродженому синдромі подовженого QT; 
• грудному вигодовуванні (ГВ зазвичай рекомендується припинити).

Важливо! Застосування під час вагітності можливе тільки в крайніх випадках, вимагає особливої обережності і повинно бути обґрунтовано лікарем. Необхідне ретельне спостереження за немовлятами, чиї матері приймали препарат, особливо в третьому триместрі.

Вкрай небажано застосовувати препарат при нестабільній епілепсії. Більш детально див. розділ «Особливості застосування».

Застосування Депресану (есциталопраму) має чимало специфічних особливостей. Нижче описані деякі з них, а повний опис див. в офіційній інструкції до препарату.

Парадоксальне посилення тривожності. У пацієнтів з панічними розладами на початку лікування можуть виникнути посилення тривоги, занепокоєння. Зазвичай ці явища зникають протягом 2 тижнів. Для зниження ризику рекомендується починати курс з низької дози. 

Судомні напади. Препарат слід відмінити, якщо вперше розвиваються судоми або їх частота збільшується (у пацієнтів з епілепсією). У пацієнтів з нестабільною епілепсією застосування препарату небажане; з контрольованою – потрібен ретельний медичний контроль. 

Манія / гіпоманія. Пацієнтам з манією в анамнезі слід застосовувати препарат з обережністю. При виникненні маніакального стану лікування негайно припиняють. 

Цукровий діабет. У пацієнтів з діабетом есциталопрам може впливати на глікемічний контроль (можлива як гіпоглікемія, так і гіперглікемія). Може знадобитися корекція дози інсуліну або пероральних гіпоглікемічних засобів. 

Суїцидальний ризик / клінічне погіршення. Депресія сама по собі пов'язана з підвищеним ризиком суїцидальних думок і поведінки. На ранній стадії лікування Депресаном (або при зміні дози) ризик може підвищуватися. Пацієнтам та їх оточенню слід пояснювати необхідність уважного спостереження за станом, виникненням суїцидальних думок, апатії, ворожості, акатизії. Особливо обережно – у пацієнтів до 25 років. 

Акатізія. У перші 4–6 тижнів можливий розвиток стану з непереборним бажанням рухатися, неспокоєм, неможливістю сидіти (частіше) або стояти спокійно. Збільшення дози при акатізії може погіршити стан. 

Закритокутова глаукома. СІЗЗС, в тому числі есциталопрам, можуть викликати мідріаз (розширення зіниць). У пацієнтів з вузьким кутом передньої камери ока це може спровокувати напад глаукоми. Потрібна обережність. 

Інші особливості застосування детально викладені в офіційній інструкції до препарату.

Часто побічні реакції виникають протягом перших 1-2 тижнів лікування, а потім їх частота та інтенсивність можуть зменшуватися. 

Побічні ефекти можуть розвиватися у вигляді:

• тахікардії / брадикардії (прискорення / уповільнення серцевого ритму), подовження інтервалу QT на ЕКГ, шлуночкових аритмій (включаючи torsade de pointes);
• тромбоцитопенії;
• головного болю, безсоння, сонливості, запаморочення, парестезій, тремору; порушення смаку, порушення сну, втрати свідомості; серотонінового синдрому; дискінезії, рухових розладів, судом; психомоторного неспокою / акатизії; 
• мідріазу (розширення зіниць), затуманення зору;
• дзвону у вухах;
• синуситу, позіхання, носових кровотеч; 
• нудоти, блювоти, діареї, запору, сухості в роті, шлунково-кишкових кровотеч (включаючи ректальні);
• затримки сечовипускання;
• артралгії, міалгії (болю в суглобах / м'язах) та ін. 

Повний перелік можливих побічних ефектів міститься в офіційній інструкції із застосування таблеток Депресан.

Таблетки приймають незалежно від їжі, запиваючи водою.

Алкоголь. Хоча прямої взаємодії між есциталопрамом і алкоголем не виявлено, поєднання Депресану з алкоголем вкрай не рекомендується – можливе адитивне навантаження на центральну нервову систему і погіршення психічного стану. 

Протипоказані комбінації:

• з неселективними незворотними інгібіторами МАО протипоказано через ризик серотонінового синдрому;
• з оборотним інгібітором МАО-А (наприклад, моклобемідом) або лінезолідом – вкрай небажана; при необхідності застосовується тільки під ретельним наглядом;
• з пімозидом протипоказано (посилення подовження інтервалу QT). 

Комбінації, що вимагають обережності:

• з іншими серотонінергічними засобами (трамадол, суматриптан та ін.) – можливий серотоніновий синдром;
• препарати, що подовжують інтервал QT (антиаритміки IA/III, нейролептики, деякі протимікробні, антималярійні, антигістамінні) – можливе посилення кардіальних ризиків; поєднання небажане;
• препарати, що знижують судомний поріг (трициклічні антидепресанти, СІЗЗС, нейролептики, мефлохін, бупропіон, трамадол) – потрібна обережність;
• літій і триптофан – можуть посилювати дію есциталопраму; необхідна обережність;
• рослинні засоби зі звіробоєм – можливе посилення побічних реакцій;
• одночасне застосування антикоагулянтів та/або НПЗП може збільшити ризик кровотеч. 

Інші можливі взаємодії есциталопраму описані в офіційній інструкції.

Клінічні дані щодо передозування обмежені. Більшість випадків пов'язані з одночасним прийомом інших лікарських засобів. Передозування одного есциталопраму протікає в легкій формі або навіть безсимптомно. 

Симптоми можуть включати запаморочення, тремор, ажитацію, в рідкісних випадках – серотоніновий синдром, судоми, кому; з боку ШКТ можливі нудота, блювання; з боку серцево-судинної системи – артеріальна гіпотензія (зниження тиску), тахікардія (прискорення пульсу), подовження інтервалу QT, аритмія; можливі порушення електролітного балансу – гіпокаліємія, гіпонатріємія (дефіцит калію, натрію). 

Специфічного антидоту немає. Рекомендується забезпечити адекватну оксигенацію, дихальну підтримку, при необхідності провести шлунковий лаваж / застосувати активоване вугілля. Потрібен постійний моніторинг життєво важливих функцій і симптоматичне лікування. 

Препарат зберігають в оригінальній упаковці, в сухому і недоступному для дітей місці, при температурі до 25 °C. Берегти від світла, вологи. 

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Ліки Контроль
• PubMed, Есциталопрам для лікування великого депресивного розладу: огляд його ефективності, безпеки та прийнятності для пацієнтів
• PubMed, Доказовий огляд есциталопраму в лікуванні великого депресивного розладу в первинній медичній допомозі
• ScienceDirect, Есциталопрам у порівнянні з іншими антидепресантами для лікування великого депресивного розладу: систематичний огляд та метааналіз