Диклофенак - інструкція, склад, спосіб застосування

В аптеках України Диклофенак представлений у таких формах з різним вмістом діючої речовини:

• таблетки;
• капсули;
• гель;
• нашкірний спрей;
• ректальні супозиторії;
• розчин для ін'єкцій в ампулах.

Препарати під торговою назвою Диклофенак, зареєстровані в Україні, виробляються не лише українськими фармкомпаніями (“Дарниця”, “Здоров'я”, “Лекхім”), а й зарубіжними, наприклад: Диклофенак-Тева (Німеччина), Диклофенак Євро (Індія).

Від чого призначають таблетки, уколи, гель (мазь), супозиторії Диклофенак? Перелік захворювань і станів, за яких може бути призначено цей НПЗЗ у різних формах, є досить великим. Основні показання до призначення Диклофенаку згідно з інструкцією із застосування:

• запальні процеси у суглобах, зокрема спричинені їхніми дегенеративними змінами;
• захворювання опорно-рухового апарату – ревматоїдний артрит, спондиліт (хвороба Бехтерева), остеоартроз;
• больовий синдром з боку хребта;
• аднексит (запалення маткових труб та яєчників);
• гострі напади подагри;
• первинна дисменорея (біль при менструації);
• напади мігрені;
• печінкові коліки;
• больовий синдром після травм та/або операцій, що супроводжується набряклістю.

Таблетки Диклофенак також можуть використовуватися у складі комплексної терапії запальних ЛОР-захворювань (отит, фаринготонзиліт).

Важливо! Як і всі НПЗЗ, Диклофенак слід використовувати максимально короткий час у мінімальній ефективній дозі. Тривале лікування цим препаратом можливе лише у виняткових випадках і під наглядом лікаря.

Важливо! Застосування Диклофенаку для дітей і підлітків обмежене й залежить від форми випуску та дозування. Найчастіше препарати диклофенаку призначають дітям від 14 років. Але необхідно уважно вивчити інформацію в інструкції щодо кожного конкретного препарату. Наприклад, ін'єкції Диклофенак і свічки по 100 мг не призначаються до 18 років.

Таблетки і капсули

Приймають таблетки чи капсули під час або відразу після їди, проковтуючи їх цілими і запиваючи великою кількістю чистої води.

Зазвичай їх призначають у дозуванні 100-150 мг на добу (150 мг – це максимальна добова доза для дорослих).

При тривалій терапії чи не дуже виражених симптомах добова доза має становити 75-100 мг.

Як приймати таблетки Диклофенак, залежить від форми випуску:

• таблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою, приймають 2-3 рази на день;
• таблетки з модифікованим вивільненням (пролонгованої, тобто продовженої дії) – 1 раз на добу.

При первинній дисменореї (болі під час менструації) добова доза підбирається індивідуально. Зазвичай вона становить 50-150 мг, але в деяких випадках можливе її збільшення до 200 мг.

Перед використанням необхідно уважно ознайомитися з офіційною інструкцією до конкретного препарату у тій чи іншій лікарській формі.

Розчин для ін'єкцій в ампулах

Важливо! Ін'єкційні розчини та свічки по 100 мг категорично заборонено використовувати у педіатричній практиці (до 18 років).

Розчин диклофенаку в ампулах застосовують:

• внутрішньом'язово – ін'єкції проводять 1 раз на добу. Разова доза становить 75 мг (1 ампула 3 мл). У важких випадках можна робити дві ін'єкції на добу, але тоді між ін'єкціями повинно пройти щонайменше 4-6 годин. Ін'єкції роблять поперемінно в одну та іншу сідниці;
• внутрішньовенно. У цьому випадку диклофенак в ампулах попередньо розводять у 100-150 мл фізрозчину або 5% розчину глюкози. Для лікування помірного та сильного післяопераційного болю вводять 75 мг диклофенаку впродовж 30-120 хвилин. За необхідності інфузію можна повторити через 4-6 годин (максимально сумарно – 150 мг на добу для дорослих). Для профілактики післяопераційного болю за 15-60 хвилин після оперативного втручання вводять навантажуючу дозу 25-50 мг. Після цього використовують безперервну інфузію (приблизно 5 мг на годину) до досягнення максимальної добової дози 150 мг.

Як колоти диклофенак в ампулах, детально викладено в інструкції із застосування.

Важливо! Допускається комбінація різних форм Диклофенаку (уколи, супозиторії), але сумарна добова доза має не перевищувати 150 мг.

Гель

Невелику кількість засобу легко втирають у шкіру 3-4 рази на добу. Проте 2 г гелю (кулька розміром приблизно з вишню) достатньо, щоб "змастити" 400 кв. см шкіри (20 см х 20 см).

Не можна використовувати гель у великих кількостях та/або на дуже великих поверхнях, а також наносити на рани та слизові оболонки.

Супозиторії (свічки)

Важливо! Ін'єкційні розчини та свічки по 100 мг категорично заборонено використовувати у педіатричній практиці (до 18 років).

Свічки Диклофенак для чоловіків і жінок призначені для введення в пряму кишку, де речовина всмоктується в системний кровотік.

Свічку вводять якнайглибше, бажано перед цим очистити кишечник.

Випускаються свічки по 50 мг та 100 мг диклофенаку. За слабовиражених болів та/або тривалого лікування добова доза становить до 100 мг. В інших випадках – до 150 мг, поділених на 2-3 введення.

Застосування Диклофенаку для дітей та підлітків обмежене і залежить від форми випуску та дозування. Найчастіше препарати диклофенаку призначають дітям від 14 років. Необхідно уважно вивчити інформацію в інструкції щодо кожного конкретного препарату.

Важливо! Ін'єкційні розчини та свічки по 100 мг категорично заборонено використовувати у педіатричній практиці (до 18 років).

Диклофенак має ряд протипоказань, повний перелік яких представлений в інструкції із застосування. Основні з них:

• гіперчутливість до компонентів препарату;
• виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки в період загострення;
• кровотечі та перфорація шлунково-кишкового тракту;
• запальні захворювання кишківника (наприклад, хвороба Крона);
• ниркова, печінкова недостатність;
• III триместр вагітності та період ГВ.
• певний вік зазвичай до 14 років, але в деяких формах (ін'єкції, свічки по 100 мг) препарат заборонений до застосування до 18 років.

Важливо! Диклофенак не призначають як знеболювальний засіб у післяопераційний період після аортокоронарного шунтування.

Не рекомендується використовувати препарат для пацієнтів, у яких застосування НПЗЗ (аспірину, ібупрофену та ін.) раніше викликало напади бронхіальної астми або алергічні реакції у вигляді набряку, кропив'янки, риніту.

Щоб уникнути побічної дії диклофенаку на слизові оболонки шлунково-кишкового тракту, препарати використовують мінімальний період часу в мінімальних дозах, що дають очікуваний ефект.

З обережністю призначають препарати диклофенаку пацієнтам:

• старше 65 років;
• з виразковою хворобою шлунка та 12-палої кишки в анамнезі;
• з гіпертонією, цукровим діабетом;
• зі схильністю до затримки рідини в організмі;
• з бронхіальною астмою, алергічним ринітом, ХОЗЛ.

Диклофенак у вигляді гелю і спрею не наносять на ранові поверхні та слизові оболонки.

Під час тривалого застосування препарату слід контролювати рівень печінкових ферментів, регулярно проводити аналіз крові.

Застосування Диклофенаку в мінімальних ефективних дозах впродовж якомога коротшого терміну дозволяє мінімізувати його побічну дію. У деяких випадках Диклофенак (таблетки, ампули, свічки) може викликати такі побічні ефекти:

• головний біль, запаморочення;
• нудота, блювання, порушення роботи ШКТ;
• загострення виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки;
• біль у животі;
• підвищення рівня трансаміназ;
• шкірні висипання, зокрема зі свербежем і почервоніннями.

Повний перелік можливих побічних реакцій наведено в офіційній інструкції до кожного препарату.

Приймання їжі уповільнює всмоктування диклофенаку, проте не впливає на кількість речовини, що всмоктується. Приймають таблетки та капсули під час або відразу після їди.

Диклофенак вступає у взаємодії з багатьма ліками, що може призвести до посилення або зменшення терапевтичного ефекту, спричинити ряд небажаних ефектів:

• ліки можуть збільшувати концентрацію у крові препаратів літію, серцевих глікозидів, метотрексату;
• з препаратами калію – викликати гіперкаліємію (надлишок калію в організмі);
• з іншими НПЗЗ і кортикостероїдами – підвищувати ймовірність побічних реакцій з боку ШКТ;
• при поєднанні з антикоагулянтами (засобами для розрідження крові) збільшується ризик кровотеч;
• при поєднанні з протидіабетичними препаратами диклофенак може збільшувати або зменшувати їхню гіпоглікемічну (цукрознижувальну) дію. У цьому разі слід контролювати рівень глюкози у крові та коригувати дозування лікарських засобів.

Важливо! Слід уникати одночасного застосування диклофенаку у таблетках / капсулах, ін'єкціях та інших системних НПЗЗ.

За місцевого застосування диклофенаку (гель, спрей) взаємодія є малоймовірною.

Передозування диклофенаку при пероральному та ін'єкційному застосуванні проявляється такими симптомами:

• нудота, блювання, біль у епігастрії, діарея;
• шлунково-кишкові кровотечі;
• головний біль, запаморочення;
• сонливість, перезбудження, непритомність;
• дзвін у вухах;
• судоми.

Крім того, у більш важких випадках (при отруєнні) можливі ураження печінки та ниркова недостатність.

У разі передозування проводять симптоматичне лікування.

Усі форми диклофенаку рекомендовано зберігати в оригінальній упаковці, у місцях, недоступних для дітей. Температура зберігання – до 25°С.

• Державний реєстр лікарських засобів України – Диклофенак натрію капсули
• Нормативно-директивні документи МОЗ України – Диклофенак натрію розчин для ін'єкцій
• NHS, Diclofenac
• PubMed, Diclofenac sodium